Цей проект був  представленій вихователем  середньої групи  Оленою  Володимирівною.

  Природа потребує дбайливого ставлення до себе. Ставлення людини до природи вважається одним із показників рівня розвитку особистості, критерієм людяності. Людина – частина природи, і саме так має себе усвідомлювати.

 

Мета проекту:

• сприяти формуванню соціальної компетентності дошкільнят шляхом зближення родинного та суспільного виховання;

• формувати в дітей та їхніх батьків чуйне, доброзичливе ставлення до об’єктів природи, потребу у спілкуванні з природою, уміння спостерігати й відчувати  її красу й гармонію; 

• виховувати культуру поведінки, відповідальність за свої вчинки у природі, здатність  та вміння піклуватися про природні об’єкти та своє здоров’я;

• залучати батьків до художньо-творчого розвитку особистості дитини.

 

Тривалість реалізації проекту 1 рік

 

 

Завдання:

  ● формувати екологічні знання у дітей та дорослих;

  ● розвивати вміння мислити. Робити певні висновки через дослідницьку діяльність;

  ● розширити знання дітей про рослинний світ, та її роль в екосистемі;

  ● учити застосовувати набуті знання, вміння, навички в реальному житті.

 

Гіпотеза:

 Використання цілеспрямованої системи спостережень, дослідів,  праці у природі, екологічних ігор, розваг та занять у поєднанні з художнім словом, народною мудрістю допоможе формуванню у дітей еколого-зберігальної поведінки, любові до природи.

 

  Прогнозований результат: цей проект дозволить навчити дітей самостійно встановлювати найпростіші  зв’язки між живою та неживою природою, підвищити пізнавальну активність дошкільників.